Цьогоріч на кафедрі українознавства вирішили поєднати святкування одного з найбільш шанованих свят в України Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника України з поїздкою до Полтавщини.
Відвідини інших місць самі по собі дарують яскраві враження та свіжість настрою, а коли такі події відбуваються у колі колег та друзів, то наповненість приємними почуттями зростає в геометричній прогресії.
Місто Полтава – одне з найcтаріших в Україні – вже не перше століття є осередком культурного й духовного життя. У Полтаві народився літературний геній класика нової української літератури І. Котляревського, пісенний талант Марусі Чурай, аскетизм та велич духу видатного церковного діяча П. Величковського. В місті навчалися байкар Л. Глібов, перекладач і літератор М. Гнєдич, письменники М. Гоголь і М. Старицький, педагоги А. Макаренко і В. Сухомлинський. Жили і працювали відомий актор М. Щепкін, поет і художник Т. Шевченко, художники Г. Мясоєдов, М. Ярошенко, композитор М. Лисенко, математик М. Остроградський, лікар-хірург М. Скліфосовський, ґрунтознавець В. Докучаєв, письменники Г. Данилевський, О. Кониський, І. Бунін, П. Мирний, В. Короленко та інші.
Полтавчани знають і шанують історію свого краю: сьогодні на Полтавщині у 27 державних музеях-заповідниках зберігається понад 390 тис. пам’яток Музейного фонду України, а загалом в області працюють 236 музеїв.
Своїми враженнями поділилася зами доцент кафедри українознавства Лариса Георгіївна Богуславська: «Гостроти переживанням додала і природна стихія. Напередодні виїзду 13 жовтня осінь розіграла сценарій справжнього вітровію разом з дощовими потоками, тому дорога викликала певний острах. Проте наступного дня Полтава зустріла настільки сонячним днем і такою повнотою святкування у центрі міста, що всі турботи розвіялися. Більше того, склалося враження, що спрацювала машина часу, яка віднесла всіх подорожніх у літепло вересня, коли ще майорять щедро та різнобарвно осінні квіти, а зелень лише де-не-де позначена доторками золотого та червоного.
Краса Полтави, неймовірні дива Опішні – все це треба бачити на власні очі. Подорож перевершила найсміливіші сподівання, бо вщерть наповнила теплом, красою і бажанням жити.
У наших планах значиться ще багато цікавих мандрівок, і ми будемо раді прийняти до наших майбутніх груп усіх, хто любить відкривати для себе світ навколо. Запрошуємо до мандрів Україною – приходьте самі і запрошуйте своїх найкращих друзів!!!»
Старший викладач кафедри українознавства Оксана Володимирівна Ткач відзначила: «На жаль, наша подорож була короткою, проте ми встигли відвідати найцікавіші й найяскравіші з них – Полтавський краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні, Музей весілля у Великих Будищах, побувати в Диканці, завітати до … Перепрошую, шановні читачі! Жанр подорожніх нотаток має свої давні традиції, проте чи варто багато розказувати про те, що можна – і навіть необхідно! – побачити і відчути!»