З іменем Тараса Григоровича Шевченка сьогодні беззаперечно ідентифікується як сама наша держава, так і український народ. Великий Кобзар належить до найулюбленіших поетів світу, а його постать проступає щораз новими гранями, не тільки не втрачаючи живої значущості для сьогодення, але й наповнюючись свіжими і несподіваними смислами.
Ось і цьогоріч відзначення Шевченківських днів подарувало всім, хто завітав 13 березня о 13 годині до аудиторії В-705, можливість розширити власні горизонти бачення і розуміння творчого світу нашого Тараса. Пізнавати Шевченка – це пізнавати національну історію, пізнавати силу духу та наснагу життєвих енергій, якими наповнена українська земля.
Зустріч шанувальників Шевченкового талану була організована кафедрою українознавства, і чергове засідання дискусійного клубу «Простір слова» змогло подарувати всім учасникам найголовніше – відчуття свята. Відкрив урочистості завідувач кафедри філософії і політології, голова Ради кураторів академії доцент Віктор Васильович Білополий. Нагадавши найголовніші життєві етапи Шевченка-художника і Шевченка-поета, Віктор Васильович закликав до живого сприйняття творчої спадщини митця і наголосив, що Тарас реалізовував себе у світі насамперед як звичайна людина, наповнена такими ж переживаннями, які і вчора, і сьогодні, і завтра будуть наповнювати кожну душу, відкриту для почуттів.
Перша частина святкувань була наповнена потужним ліричним струменем. Настрій для проникливого і трепетного сприйняття магії поетичного слова подарувала всім учасникам студентка групи Фін-15-2 Міщенко Настя. Прекрасне виконання пісенної шевченківської балади «Тополя» схвилювало і наповнило ніжною лагідністю все навколо. Підтримали зворушливу атмосферу виступи студенток групи ЕКО-15 Омельченко Наталії, Бойко Аліни та Шаламової Аліни, які читали такі поезії, як «Зоре моя вечірняя…», «Така, як ти…», «І досі сниться…».
«…Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога – велике щастя бути вольним чоловіком…», – так писав Тарас Шевченко братові Микиті з Петербурга. І справді, одна з головних потреб людини – це потреба відчувати свободу. Що може бути водночас найбільш природним і найбільш складним? Тарас зробив можливим те, що здавалося нездійсненним – він зламав і відкинув кайдани рабства як зовнішнього, так і внутрішнього. Величезна енергетична сила такого подвижництва пробуджувала 200 років тому заснулу волю та потугу нації, продовжує виривати зі сновидницького напівзабуття Тарасове слово і сьогодні. Переконливо та натхненно донести шевченківські думи та звернення змогли студентки архітектурного факультету Цвіткова Поліна (гр.Арх-15-6п), яка декламувала вірш «Доля», Бєлкіна Марта (гр.Арх-15-6п), яка виконала «Заповіт», Локшина Вероніка (гр.Арх-15-6п), яка читала поезію «Мені однаково». Яскраво нагадав пророчу шевченківську настанову щодо того, чому і як варто вчитися, студент гр.МЕН-15 Сахновський Владислав.
Цікавими і змістовними презентаціями привернули увагу студент групи ТГПВ-15 Нестеров Ярослав і студентка гр. ЕП-15-2 Кулик Наталія. Подивитися на шевченківські скульптури, утілені в образах світського франта, мислителя та навіть оратора, убраного в римську тогу, дізнатися, яка величезна кількість пам’ятників Тарасові споруджена у більш ніж тридцяти країнах світу, дав можливість Ярослав. Кулик Наталія доповнила розповіді про пам’ятники цікавими історіями, народженими на просторах нашого міста. Три різні cкульптурні постаті Тараса Григоровича Шевченка, послідовно втілювані у гіпсі, бронзі та чавуні, у різні часи прикрашали парк, названий на честь великого Кобзаря. Наталія розповіла про те, яким поставав Шевченко перед городянами протягом останніх десятиліть, а також ознайомила з особливостями останньої реконструкції пам’ятника, встановленого на Монастирському острові.
«Чи знаєте Ви, що?» – з такого питання часто починають розповідь про ті явища, факти та події, які постають як цілковита несподіванка, а то й просто змушують переосмислювати, здавалося б, звичні та усталені погляди. На щось відкрити наново очі, щось пригадати, а дечому і щиро подивуватися можна було під час перегляду презентації, підготовленої студенткою гр.. ТГПВ-15 Сиваш Наталією. На завершення Наталія підготувала низку художніх зображень, поєднаних єдиною темою – «Нетипові зображення Шевченка». Велике зацікавлення викликали роботи сучасних митців, кожен із яких запропонував сучасне своєрідне бачення Шевченкової постаті.
Будь-яку зустріч роблять неповторною і незабутньої моменти цілковитої імпровізації. Щиро і тепло прозвучали поетичні рядки, написані Корсуном Федором Олексійовичем. Працівник нашої академії, доцент кафедри водопостачання, водовідведення та гідравлики прочитав власні твори, присвячені Тарасові Григоровичу. Глибокою душевністю було сповнене прочитання Шевченкової пейзажної лірики доцентом кафедри філософії та політології Складановською Мариною Григорівною, яка закликала всіх відкривати власне серце назустріч тій одвічній красі української природи, яку так майстерно втілив у своїх творах наш Кобзар. На цьому сила поезії не вичерпалася. Справжнє обдарування чути художнє слово і висловлювати за допомогою нього найглибші почуття, безумовно, має член Регіональної спілки письменників Придніпров’я, заступник декана економічного факультету з виховної роботи, доцент кафедри українознавства Бабенко Валентина Андріївна. ЇЇ поетичні твори ще тільки чекають зустрічі з читачами, бо чергова поетична збірка лише готується до друку, але всі учасники урочистостей мали нагоду послухати яскраві поезії «Читаючи «Заповіт» та «Великому Кобзарю».
Варто відзначити, що активну участь у підготовці до відзначення Шевченківських днів узяли студенти архітектурного факультету, підготувавши цілу низку цікавих і самобутніх плакатів, присвячених творчості та життєвому шляху Тараса Григоровича Шевченка. Не просто прикрасили, але органічно доповнили та по-справжньому допомогли відчути потужну енергію Шевченкової постаті плакати Коваленко Вікторії (гр. Арх-15-5п), Імшиницької Вероніки (гр.Арх-15-5п), Супінської Віолетти (гр.Арх-14-5п), Юрчук Катаржінії (гр.Арх-14-5п), Петриченко Анастасії (гр.Арх-14-5п) , Щерби Вікторії (гр.Арх-14-2). Представлені були також і спільні роботи, зокрема, Люльченко Антоніни та М’якенької Марини, студенток гр. Арх-15-1, і Заніної Фаїни та Дмитрієвої Софії, студенток гр. Арх-15-6п та Арх-15-4п. Можливість побачити плакати, присвячені Шевченкові, отримають усі, оскільки роботи молодих архітекторів будуть виставлені у вестибюлі нашої академії, а значить, море незабутніх вражень ще чекає на справжніх поціновувачів мистецтва.
Ведуча клубу «Простір слова»
доцент кафедри українознавства
Богуславська Лариса Георгіївна