Національною мовою українців є українська мова. Так склалося, що минуле нашої мови не завжди було радісним: із самого початку її існування все, що було з нею пов’язане, супроводжувалося негативними явищами. У 1990 році Україна стала незалежною державою, у зв’язку з чим перед громадянами нашої країни постало багато завдань, одним з яких була підтримка, усебічний розвиток і популяризація національної мови.
Так, «на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства» у 1997 році Президент України встановив в Україні День української писемності та мови, який з того часу всі українці відзначають щорічно 9 листопада, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.
Метою свята є підтримка рідної мови, привернення уваги світового українства до її проблем, її вивчення та розвиток, пропаганда і популяризація. Громадянам України є чим пишатися, адже наша мова дуже красива й багата, довершена й животворча.
Студенти другого та третього курсів ПДАБА презентували свої наукові розвідки на студентській науково-практичній конференції, присвяченій Дню української писемності та мови. Цей захід уже став традиційним для академії: він організовується щорічно кафедрою українознавства в рамках відзначення цього свята, і у 2015 році конференція стала ювілейною − уже п’ятою. Символічним стало те, що всеукраїнське святкування Дня української писемності та мови у цьому році збіглося із ювілеєм Придніпровської державної академії будівництва та архітектури − 10 листопада вона урочисто відзначала 85-річчя із дня свого заснування.
Робота конференції була окреслена такими тематичними напрямами:
- українська мова: стан і форми побутування;
- становлення українського правопису;
- стан та розвиток української мови на сучасному етапі;
- проблеми української науково-технічної термінології;
- система «Мова. Комп’ютер. Комунікація».
Так, аналіз застосування української мови в навчальному процесі державних вищих навчальних закладах України провели студентки третього курсу Білошкурська А., Літвінова А. та Швець А. Результати свого дослідження вони оформили в доповіді на тему «Стан української мови у вищій освіті». Уважаючи, що саме заклади освіти відіграють значну роль у формуванні світогляду молоді, мають значний вплив на мову учнівства та студентства, авторки дослідження спробували висвітлити питання викладання українською мовою у вищих навчальних закладах нашої країни. Студенти підвели під це питання юридичну базу, навівши цілий ряд законодавчих актів, які затверджують використання української мови як мови викладання в українських ВНЗ.
Студентка Рева Катерина у дослідженні «Український правопис. Історія та сучасний стан» провела огляд національної правописної системи, починаючи з її алфавіту й закінчуючи правилами вживання розділових знаків. Авторка здійснила екскурс в історію українського правопису, розглянула особливості українських правописів О. Павловського (1818), «Русалки Дністрової» (1837), П. Куліша (1856), Є. Желехівського (1885), історико-етимологічного правопису М. Максимовича (1827). Студентка окреслила причини того, чому до початку ХХ ст. офіційно схваленого й обов’язкового для вжитку на всіх українських землях кодексу орфографії не було. Заслуговує на особливу увагу представлена Ревою К. інформація щодо дискусійних питань нашої орфографії і щодо запропонованого проекту найновішої редакції «Українського правопису», який винесено на обговорення широкого кола лінгвістів, літературознавців, письменників, освітян, редакторів друкованого слова, усіх, хто цікавиться нашою мовою, вболіває за її нинішній стан, турбується про майбутнє.
Українську економічну терміносистему досліджували студенти-економісти Штура Д. та Якимчук О. в розвідці «Структура і семантика сучасних економічних термінів». Метою їхнього дослідження став аналіз структурних та семантичних особливостей цієї групи лексики. Доповідачі розглянули історію розвитку економічної терміносистеми, зазначивши, що початок її формування припадає на період Київської Русі, коли розвиток торгівлі та ремесел спричинив появу нових понять та слів.
Однією з проблем сучасної України є занедбання творів українських авторів. Наявності існування зв’язку між наданням переваги російській мові та забуттям української літератури, приділили увагу студенти Бондаренко А., Каракаш К. та Писаревський О. у дослідженні «Сучасна українська література як чинник духовного розвитку особистості». Молодими дослідниками було проведено соціологічне опитування стосовно ставлення до української літератури серед студентів ДВНЗ ПДАБА.
Суспільне телебачення на сьогодні є основою існування громадянського суспільства у нашій країні. Однією з найважливіших сфер функціонування суспільної думки є медіа, які заповнюють простір між владними структурами та громадянами, створюючи належні умови для виявлення та здійснення громадянського інтересу. Медіа сфера займає все більше нашого особистого простору: фільми замінюють книги та театр, інформаційні програми – періодичні видання. Проте мова, яку ми чуємо з екранів телевізорів, не завжди є доступною, зрозумілою та досконалою. Саме цій проблемі присвячено дослідження студентів Мірошниченко Я. та Хроменкової М. «Проблемні питання мовлення українського телебачення». Дослідниці провели аналіз мовленнєвих помилок засобів масової інформації, зокрема мови ведучих таких телевізійних каналів, як «1+1», «11 канал», «Новий канал» та телеканал «Інтер».
Актуальним насамперед з точки зору залученого до аналізу фактичного матеріалу є дослідження студенток Рандіної Ю. та Слокви Ю. «Проблема перекладу власних назв кінематографічних творів». Дослідниці здійснили аналіз сучасного аудіовізуального простору в Україні, котрий часто містить запозичену продукцію, серед якої вагомі позиції належать американським продуктам. Однією з ключових проблем перекладу є переклад власних назв, які є вмістилищем інформації, що сприяє відтворенню атмосфери продукту, культури, побуту та реалій країни-виробника.
Сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, усе більша частина її життя є віртуальною, і така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень. Так, питанням існування україномовних соціальних мереж, проблемам спілкування в соцмережах (українських і не лише) були присвячені дослідження студентів Арсентьєвої К., Титаренко А., Севаст’янової А. «Особливості сучасного спілкування в соцмережах» і Ульянової М. та Говорадло А. «Українці як користувачі соцмереж».
Серед молоді нашої країни є безліч небайдужих до рідної мови, зацікавлених у її популяризації людей. Вони не лише можуть провести достатньо ґрунтовний аналіз тих чи інших мовних явищ, а й намагаються пояснити причини ряду небажаних соціальних явищ, пов’язаних із мовою. Усе це молоді люди роблять завзято, амбіційно, чітко висловлюючи свою життєву та громадську позицію стосовно рідної мови.