«Краєзнавчі знахідки на теренах Придніпров’я”

Виїзний науково-методичний семінар

 «Краєзнавчі знахідки на теренах Придніпров’я”

 з використанням ейдетичних методів навчання

На кафедрі українознавства проведення виїзних семінарів вже встигло стати справжньою традицією. Перехід від необхідної строгості академічного простору до спілкування серед живого дихання природи на всіх учасників такої події справляє незабутнє враження. Насамперед, стає особливим наповнення наукової складової, тому що лаконічність тих чи інших даних не просто зовсім по-новому  розкривається, а починає грати несподіваними барвами серед живого дихання землі і неба, поєднаних  магією  мандрівки. Червневий семінар було призначено на 26 число – і ранок понеділка зазнав кардинальної і разючої зміни. Звичний для кожного маршрут привів усіх учасників поїздки до стін академії, бо збиралися і виїздили саме звідти, але вхід до  туристичної  маршрутки нагадував проходження крізь портал до іншого світу. Усі мінялися на очах, злагіднювалися, починали жартувати і випромінювати  чудовий настрій.

Поїздка і семінар справді пройшли, як то кажуть, на одному диханні. Можливість  відкрити для себе нове бачення історії власної землі, дізнатися про цікаві деталі далекого минулого рідного Придніпров’я  вдало поєдналася з майже поетичним зануренням у світ краси Авторського саду Світлани Кульбашної. Саме зі знайомства із зеленою казкою, створеною спільними зусиллями людини і природи, розпочалася робота нашого семінару. Намагатися передати у слові те диво, яке захоплює і полонить тебе з першого ж кроку, звичайно ж можна, але….

Але є речі, які треба бачити  лише на власні очі. Спекотність щедрого сонця, синя безодня неба, фантастично прикрашена пухким мереживом білопінної  кипучості хмар, вільготне дихання Дніпра, який зовсім по-іншому несе свої нестримні води серед степового простору, і райські місця саду, то майже дикі, то досконалі та довершені в майстерному ландшафтному оформленні. Ось що чекало на нас у селищі Військовому.

На одному з мальовничих місць зеленого садового простору вдалося навіть заспівати. І хоча полуденна спека просто не могла поєднатися з вогнищем, для якого спеціально відведено центр одного із садових майданчиків, але особливе сяяння краси змогло  заграти серед пронизливого видзвонювання цикад.

Окремо хотілося б зупинитися на майстер-класі з ейдетичних методів навчання, який проводила старший викладач кафедри українознавства Надія Григорівна Омелян-Скирта. Практичні завдання, які виконував кожен учасник  майстер-класу, дали можливість відчути, наскільки несподіваним і водночас ефективними можуть бути ейдетичні прийоми, застосовувані для передавання та запам’ятовування інформації.

Близькість знаходження того чи іншого історичного місця інколи може оманливо створювати ефекти узвичаєності, майже буденності. Тож такий ефект був цілковито розвіяний, коли ми потрапили до  села Микільського-на-Дніпрі.

Поселення було засноване козацьким полковником І. Синельниковим в 1774 році біля найбільшого порога на Дніпрі, який називався «Ненаситець» і про який згадується в багатьох історичних описах. Затоплений у наш час поріг був одним із найстрашніших в  старовину порогів на Дніпрі, адже сотні людей та судів знайшли свій кінець у вируванні його вод.  

Заново відкривалася історія рідної землі і на місці загибелі від печенізької кінноти князя Святослава Ігоревича (945-972 роки), що стало історичною  пам’яткою національного значення.

А ще було відвідування так званого місця сили. Відкрити поруч з рідним містом справжній «український Стоунхендж», на власні очі побачити кромлех, свого часу виявлений і досить докладно описаний Д.І.Яворницьким,  –  усе це було для багатьох учасників семінару реальним відкриттям. Микільський кромлех наповнив диханням сивої минувшини, адже створювався, за одними джерелами, у  X-XII тис. до н.е., за іншими датуваннями – у часи бронзи, а це приблизно 2 тис. до н.е.

Семінар вдало наповнився краєзнавчим матеріалом, тож кафедральна традиція виїзної роботи відкрита для нових ідей та знахідок, так само як відкрита вона і для всіх, кого цікавлять подібні форми науково-практичної діяльності.

Запрошуємо до співпраці!

Поделитесь с друзьями ссылкой на эту страницу

Добавить комментарий

Войти с помощью: